Білий і чорний – це кольори надії, спільного болю та непохитної віри

Білий і чорний – це кольори надії, спільного болю та непохитної віри

У закладах освіти Закарпаття один за одним піднімають Прапори Надії – як символ підтримки українських військовополонених і зниклих безвісти Героїв.

Наш регіон став одним із пілотних, де втілюють цю ініціативу ОК «Захід». Перша така акція днями відбулася в Ужгороді, а сьогодні біло-чорні стяги замайоріли у громадах Тячівщини та Хустщини.

На подвір’ї Тячівського ліцею №1 ім. В. Ґренджі-Донського Прапор Надії урочисто підняли діти учасників бойових дій.

У Горінчівському ліцеї цю почесну місію виконав Василь Шимон – колишній учень закладу, ветеран, який пройшов крізь пекло полону і повернувся додому, щоб стати голосом тих, хто все ще чекає на звільнення.

Під час урочистостей учні й педагоги, представники влади, територіальних центрів комплектування, ветерани та рідні Героїв також вшанували памʼять полеглих воїнів. Зокрема, свої життя за свободу й майбутнє України в бою з окупантами віддали 20 випускників цих ліцеїв.

Біло-чорні прапори майорітимуть поруч із синьо-жовтими, допоки останній захисник і захисниця не повернуться додому.

Прапор Надії – це знак того, що Україна бореться за кожного і кожну.

Ми чекаємо. Ми віримо.

За матеріалами Закарпатської ОВА

13-02-2026