Булінг у шкільному середовищі — це проблема, яка має серйозний вплив на розвиток дітей та їхній психоемоційний стан. Наслідки булінгу можуть бути відчутними протягом усього життя людини, тому важливо вчасно і правильно реагувати на ситуації, де є ознаки цькування дітей. Першими, хто може і має реагувати на прояви булінгу, це адміністративний, педагогічний та технічний персонал закладів освіти. Раніше МОН розповідало про алгоритм взаємодії щодо превенції та протидії булінгу в закладах освіти.
Ця інструкція містить практичні рекомендації для освітян щодо того, як ефективно виявляти, попереджувати та реагувати на випадки булінгу в школах.
Булінг — це агресивна поведінка, спрямована на приниження, залякування або завдання психологічної чи фізичної шкоди іншій людині, найчастіше в умовах, коли агресор має перевагу в силі чи статусі. Метою булінгу є домінування над іншою людиною та спричинення почуття страху або неповноцінності. Це явище може проявлятися в різних формах, зокрема через словесні образи, фізичне насильство, соціальну ізоляцію, поширення чуток та кібербулінг.
Основні характеристики булінгу:
- повторюваність (систематичність);
- дисбаланс сил (є кривдник і є потерпілий);
- дії або бездіяльність, які шкодять одній зі сторін.
Найкраще для боротьби з булінгом використовувати превентивний загальношкільний підхід, а не звичний для багатьох точковий. Булінг — це проблема всієї школи, а не тільки окремих учнів, тому поза школою всі батьки та діти мають бути ознайомлені з інформаційними матеріалами щодо основних понять про булінг та способи реагування на нього, а також особливо важливо працювати з дітьми та пояснювати у зрозумілій формі, чому булінгу не місце в школі. Працювати зі цькуванням варто ще до того, як його помітили чи зафіксували перші випадки в колективі.
Головну відповідальність за превенцію й реагування на булінг має школа, а батьки — це союзники, щоб допомогти «достукатися» до дитини та разом допомогти розвʼязати конфліктну ситуацію.
Учителі мають відігравати роль довіреної особи, до якої дитина може звернутися не тільки в разі булінгу зі сторони однолітків, а й зі сторони дорослих. Вони також мають реагувати на будь-які підозри чи звернення від дітей, оскільки дуже часто школярі бояться розповісти про справжню серйозність ситуації через страх осуду чи погіршення ситуації.
Головним елементом програми є кнопка «Повідомити про булінг», яку МОН запустив минулого місяця. Цей інструмент дає можливість швидко повідомити про булінг анонімно чи відкрито для дітей, а також дає можливості для закладів освіти оперативно реагувати на такі звернення та підтримувати контакт із представниками поліції.
Кожен заклад освіти має обліковий запис на платформі АІКОМ, куди керівник/-ця закладу освіти має заходити щоденно. Зверніть увагу: поки що кнопка працює лише на АІКОМ і буде перенесена на АІКОМ 2 після офіційного запуску нової платформи.
- Оберіть на платформі АІКОМ розділ «Заяви про булінг».
- Перегляньте, чи є там нові заяви.
- Якщо є відкрита заява: ознайомтеся з текстом та відповідно до Порядку реагування на випадки булінгу потрібно скликати комісію. Використовуйте інформацію, зазначену дитиною або її батьками / іншими законними представниками, суто в інтересах дитини. Комісія ухвалює рішення, яких заходів ужити, щоб допомогти учнівству, а також, якщо потрібно, залучає шкільного психолога та поліцію.
- Якщо є анонімна заява: ознайомтеся з текстом та дійте відповідно до наявної інформації. Якщо зазначено клас, у якому трапився булінг, то можна провести урок із психологом для цього класу та додатково обговорити з вчителями заходи щодо поліпшення атмосфери в класі. Якщо клас не зазначено, то можна провести антибулінгові заходи для всієї школи. Світова практика протидії булінгу показує, що саме заходи всередині школи дають найкращі результати в протидії цькуванню.
- Заповніть розділ «Коментарі» в заяві, щоб повідомити поліцію про заплановані та реалізовані кроки щодо вирішення конкретної ситуації.
Зверніть увагу, що через 24 години після створення заяви дитиною чи батьками / іншими представниками, її автоматично буде відправлено в обласне управління ювенальної поліції, яке залежно важкості ситуації відреагує згідно з чинним законодавством.
- Чи може дитина анулювати свою заяву?
Так, дитина може це зробити, але керівнику/-ці закладу освіти рекомендовано в будь-якому разі повернутися до заяви та залишити коментар: які заходи було вжито, чи припинилися ситуації булінгу.
- У якому вигляді залишати коментарі до заяви?
Коментарі можна залишати в довільній формі, адже головне, щоб працівники поліції могли бачити, що ви працюєте зі зверненням дитини.
- Чи потрібно вживати додаткових заходів, окрім тих, що зазначено в цій інструкції?
Ні, керівники закладів освіти мають відреагувати на ситуацію згідно з чинним законодавством та зафіксувати всі свої дії, підтримати дитину та сприяти тому, щоб такі випадки не повторювалися знову в освітньому середовищі.
- Чи потрібно дублювати в програму усні / письмові заяви батьків та дітей?
Ні, заяви подані в інших формах, не потрібно дублювати. Новий інструмент покликаний спростити взаємодію між закладами освіти та поліцією щодо розвʼязання проблеми булінгу, а також дати можливість дітям швидко повідомляти, а освітянам швидко реагувати на випадки булінгу.
- Де можна знайти більше корисних матеріалів для роботи в напрямі протидії булінгу?
- Освітній серіал «Школа без цькувань» у Дії для освітян та батьків.
- Навчально-методичний посібник з психології «Як ти? Уроки для школярів (10-14 років)».
- Навчально-методичний посібник «Школа без цькувань для освітян».
- Уроки з психології для батьків та дітей.
За матеріалами Міністерства освіти і науки України