Як реформа НУШ готує учнів до нових умов на ринку праці

Всесвітній економічний форум оприлюднив черговий звіт “Майбутнє робочих місць-2020” . Цей звіт прогнозує навички, якими має володіти працівник до 2025 року, та перспективи розвитку і зміни на ринку праці. 

Здобуваючи освіту, ми не лише здобуваємо знання, а й опановуємо та розвиваємо практичні навички, які необхідні для взаємодії з іншими людьми та світом. І одним із найважливіших напрямків застосування наших талантів та можливостей є працевлаштування. 

Світ швидко змінюється, зокрема, через інтенсивний розвиток технологій, а наразі – і через пандемію коронавірусу. Відповідно змінюється й обсяг знань та навички, якими кожен має володіти в нових умовах. 

Система освіти також повинна орієнтуватися на майбутнє та обов’язково враховувати зміни у світі, зокрема – на ринку праці. Бо для кожного рівня освіти програмою передбачений певний комплекс навичок, які має опанувати здобувач освіти під час навчання. Тому важливо, щоб освітні програми були актуальними та практичними, тобто враховували вимоги ринку праці для підготовки майбутніх кваліфікованих та потрібних ринку працівників. 

Реформа Нової української школи ставить на меті всебічний розвиток людини та якнайкраще формування компетентностей, які знадобляться у дорослому житті.

ТОП-10 РОБОЧИХ НАВИЧОК ДЛЯ 2025 РОКУ

За результатами звіту Всесвітнього економічного форуму “Майбутнє робочих місць-2020”, список топ-10 навичок, які будуть потрібними на ринку праці до 2025 року, очолили аналітичне мислення та інноваційність, натомість навичка комплексного вирішення проблем, яка була першою для 2015 та 2020 років, тепер посіла третє місце. Абсолютно новими у списку стали навички, пов’язані з користуванням технологіями: використання технологій, моніторинг і контроль та навичка технологічного дизайну й програмування. Вони посіли сьоме та восьме місце відповідно. Також у списку з’явилися такі навички самоуправління як активне навчання (на другому місці), стійкість, вміння опиратися стресу та гнучкість (на дев’ятому місці). Завжди актуальними залишаються критичне мислення та креативність. Цього року вони у топі навичок на четвертому та п’ятому місцях. На шостому місці у списку – лідерство та соціальний вплив, а замикають десятку головних навичок 2025 року аргументація, вміння вирішувати проблеми та формувати ідеї. 

Тобто саме на вихованні цих навичок у здобувачів освіти варто зосередитися закладам освіти у найближчі 5 років. Такий список навичок зумовлений насамперед технологізацією робочого процесу та змінами, до яких призвела пандемія коронавірусу.

РЕФОРМА НУШ ТА МАЙБУТНІЙ РИНОК ПРАЦІ 

Варто розуміти, що для сучасної людини – сьогодні школяра, а завтра – працівника, що виконуватиме певну роботу на ринку праці, який швидко змінюється, – недостатньо просто володіти теоретичними знаннями. Для того, щоб “знайти своє місце” на ринку праці, потрібно бути гнучким, тобто вміти адаптуватися до непередбачуваних умов, які нам може підготувати майбутнє. І досягти цього можна не завдяки сухим фактичним знанням, а лише якщо ці знання поєднуються з універсальними та сучасними вміннями і навичками. Саме це й передбачає реформа Нової української школи – не зазубрювання фактів та понять, а розвиток життєво важливих компетентностей, які дозволять вміло застосовувати здобуті знання на практиці та адаптуватися до теперішніх і майбутніх умов ринку праці.

Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність .

До списку компетентностей НУШ належать наступні:

• спілкування державною мовою;
• основні компетентності у природничих науках і технологіях;
• інформаційно-цифрова компетентність; 
• уміння вчитися впродовж життя;
• спілкування іноземними мовами;
• математична компетентність, яка включає логічне й алгоритмічне мислення;
• ініціативність і підприємливість;
• обізнаність та самовираження у сфері культури;
• екологічна грамотність і здорове життя.

Компетентності НУШ формувалися з урахуванням рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи “Про основні компетенції для навчання протягом усього життя” . Державні стандарти можуть цей список розширювати.

Спільними для всіх цих компетентностей є такі вміння та здатності учня:

• читати і розуміти прочитане; 
• висловлювати думку усно і письмово; 
• критично мислити;
• логічно обґрунтовувати позицію; 
• виявляти ініціативу; 
• творити; 
• вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення; 
• конструктивно керувати емоціями; 
• застосовувати емоційний інтелект;
• співпрацювати в команді .

Якщо порівняти перелік компетентностей, передбачених НУШ, зі списком умінь та навичок, що, за результатами звіту Всесвітнього економічного форуму, вимагатимуть роботодавці у найближчі 5 років, то одразу побачимо багато спільного.

Здобувач освіти, який навчається за програмою реформи НУШ, та працівник 2025 року повинен уміти активно навчатися впродовж усього життя, вирішувати проблеми, мислити критично, бути креативним, ініціативним, володіти цифровими компетентностями, а також володіти навичками соціальної взаємодії та уміти керувати емоціями.

Бачимо й ефективність засвоєння учнями, що навчаються за програмами НУШ, необхідних шкільних навичок. Результати моніторингового дослідження реформи НУШ, проведеного Міністерством освіти і науки, які були оприлюднені наприкінці літа, продемонстрували, що більш ніж половина груп учнів-третьокласників, що взяли участь у дослідженні, володіють усіма необхідними наскрізними уміннями на достатньому та високому рівнях.

 У групах учнів загальноосвітніх шкіл спостерігаються нижчі показники за всіма наскрізними уміннями у порівняні з групами учнів пілотних шкіл, що апробовують новий освітній стандарт. 

Тобто реформа НУШ не лише відповідає вимогам сучасного ринку праці, а й підтверджує свою ефективність. Тому її реалізація для розвитку потенціалу та  успішного майбутнього нашої країни дуже важлива.

ЯК ЗМІНЮВАТИМЕТЬСЯ РИНОК ПРАЦІ

За даними звіту Всесвітнього економічного форуму “Майбутнє робочих місць-2020”, на ринку праці у найближчі 5 років ми можемо отримати наступні зміни. 

Через зростання впровадження технологій та автоматизацію робочих місць, а також через економічні наслідки від пандемії COVID-19, до 2025 року 50% усіх працівників  потребуватимуть перекваліфікації. 

Технологічний вибух з одного боку трансформує робочі місця: за результатами звіту, до 2025 року через зміни розподілу праці між людьми та машинами 85 мільйонів робочих місць можуть скоротитися. З іншого боку він може стати ключем до створення нових робочих місць, яких може з’явитися 97 мільйонів і які будуть більш пристосовані до нового розподілу праці між людьми, машинами та алгоритмами. А це, відповідно, допоможе освоїти нові потрібні навички, що упродовж наступних 5 років будуть змінюватися через впровадження технологій.

На ринку праці будуть потрібні такі робочі ролі:

• вчителі;
• викладачі закладів професійно-технічної та вищої освіти;
• стратегічні радники;
• інженери-робототехніки;
• аналітики з управління та організації;
• аналітики інформаційної безпеки;
• аналітики даних та вчені;
• фахівці з розвитку бізнесу;
• фахівці з реклами та зв’язків з громадськістю;
• оператори сільськогосподарського обладнання.

Для тих працівників, які працюватимуть на тих самих посадах, що й зараз, основні навички до 2025 року зміняться на 40%. Загалом же перекваліфікації потребуватимуть 50% усіх працівників. У середньому, за підрахунками компаній, близько 40% працівників зможуть пройти її за 6 місяців або й менше. 94% керівників компаній очікують, що працівники опанують нові навички.

Також 84% роботодавців налаштовані на швидку цифровізацію робочих процесів, включаючи значне розширення дистанційної роботи – з потенціалом перемістити 44% своїх працівників на віддалену роботу. Також одна третя роботодавців очікує вжити заходів,  щоб створити за допомогою цифрових інструментів відчуття спільності, зв’язку між працівниками та приналежності до роботи і подолати проблеми, пов’язані з переходом на віддалену роботу. 

Упродовж останніх місяців люди все частіше шукають можливості онлайн навчання. Але помітна різниця в онлайн навчанні працюючих та безробітних. Працюючі роблять більший акцент на курсах з особистого розвитку, безробітні акцентують увагу на вивченні цифрових навичок, таких як аналіз даних, інформатика та інформаційні технології. Кількість осіб, які за власною ініціативою шукають можливості для навчання в Інтернеті, зросла в чотири рази, роботодавці у п’ять разів більше почали надавати можливості онлайн-навчання своїм працівникам та в дев’ять разів зросла кількість “учнів”, які отримують доступ до онлайн навчання через урядові програми.

Державний сектор має створити стимули для інвестицій у ринки та робочі місця майбутнього, забезпечити дієвіші соціальні гарантії для осіб, що втратили роботу, й рішуче боротися з повільною реалізацією реформ в освіті та  системах освіти.

За матеріалами сайту Освітнього омбудсмена України