пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88008
depon@carpathia.gov.ua

Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої

Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої

Війна – це біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, любов і ненависть…

Суспільство живе з цими почуттями уже шостий рік, а п’ятий рік поспіль ця тема знаходить своє відлуння і у роботах учасників обласного  конкурсу літературних творів, творів образотворчого мистецтва та фоторобіт на тему „Захисники України: історія та сьогодення”.

У цьому році в ІІІ етапі конкурсу було представлено 121 роботу учнів, вихованців закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти, які стали кращими, посівши перше місце у районі, місті, ОТГ чи закладі освіти.  Зокрема,  у номінації „Лист” – 27, „Вірш” – 34, „Малюнок ” – 31 та „Фоторобота” – 29.

30 листопада, напередодні Дня збройних сил України, у Закарпатському обласному палаці дитячої та юнацької творчості „ПАДІЮН” підбито підсумки конкурсу та нагороджено переможців.

Відкриваючи обласне свято, Ганна Сопкова, директор департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації, наголосила, що конкурс проводиться для того, щоб, пам’ятаючи і віддаючи шану тим, хто, на жаль, не вернувся з поля бою, ми усвідомлювали свій обов’язок і добру волю – кожного дня думати, жити і творити для України, щоб у щирій молитві ми згадали про тих, хто поліг, і попросили за тих, хто вижив і  хто зараз боронить рідну землю і наш спокій.   

Серед гостей свята – ветерани війни та учасники бойових дій на Сході України, представники педагогічної громадськості та батьки.

Слова вдячності за участь у конкурсі, за щиру підтримку, виявлену у листах, віршах, малюнках та фото, висловив зі сцени ПАДІЮНу Дмитро Воротнюк, учасник бойових дій, старший офіцер Закарпатського обласного військового комісаріату. Любити Україну, творити добро, змінювати навколишній світ на краще і змінюватися самим – такі побажання  висловив військовий присутнім у залі.

На тому, наскільки  важливими  на передовій є дитячі малюнки, листи, як вони зігрівають, коли холодно, і додають сил та впевненості, коли страшно, наголосив Іван Удут, учасник бойових дій, голова громадської організації „Ліга ветеранів АТО та бойових дій „Карпатська земля”. В унісон йому Микола Марчишак, учасник бойових дій, голова громадської організації „Спілка учасників бойових дій „Об’єднані війною” зазначив: „Дуже важливо розуміти і відчувати підтримку населення, яке знаходиться на мирній території, особливо, коли це роботи дітей, що надходять на передову. І пам’ятати: свободи не буде там, де її дарують. Свободу треба відстоювати, бо, як ідеться у Гімні України – „у ріднім краї панувати не дамо нікому…”.  

Отож у залі тісно переплелися позитивна, життєдайна енергетика, яку  випромінюють листи, вірші, малюнки, фото учасників конкурсу, та почуття тих, чиї серця і душі вони зігрівають у непростих умовах передової.

„Маючи такий потенціал, таку силу духу, ми все поборемо, здолаємо, бо ми – Українці, ми велика держава. Нас об’єднує майбутнє нашої України, нас об’єднує патріотизм,” – наголосила у своєму виступі Ольга Травіна, заступник голови обласної державної адміністрації.   

За підсумками конкурсу авторів 19 кращих робіт було нагороджено дипломами департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації та грошовими преміями у розмірі: за І місце – 3 тисячі гривень, за ІІ місце – 2,5 тисячі гривень, за ІІІ місце – 2 тисячі гривень. У кожній із номінацій було вручено також заохочення в сумі тисяча гривень. Почесними грамотами департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації відзначено педагогів, які підготували переможців. Їхні роботи – це прямі, щирі зізнання, загострене почуття відповідальності, усвідомлення важливості вивчення уроків історії та нинішнього часу.  

Що таке війна і що вона несе з собою знають не зі слів Віра та Каміла Покидченки – мама і донька воїна, який загинув 5 грудня 2016 року в районі Опитного. Михайлу було лише 27, але ворожа кулеметна черга зробила свій вибір, обірвавши його життя і залишивши лише біль утрати і тепло спогадів. Про зустріч, що відбулася сьогодні, 30 листопада 2019 року, у Віри Миколаївни та дев’ятирічної Каміли теж залишаться спогади – почуття гордості за сина, батька, якого пам’ятають, про якого знають, вибір якого цінують і яким дорожать.

Їх багато таких, кого Небесна Сотня надихає йти у бій, а смертельна куля не здолає. Повертатися живими просили їх усі учасники дійства. „Зупинивши війни чорний дим, повертайся додому живим,” – як заклинання і прохання водночас звучало у пісні, яку виконала солістка ПАДІЮНу. І таких щирих слів і пісень цього дня пролунало багато. У кожному русі, у кожному слові, що йшли зі сцени, вихованці ПАДІЮНу переконливо стверджували: прийде час і по загиблих не битимуть дзвони, і білий світ на колінах проситиме прощення у чорних квітів – загиблих за волю, за мир, за майбутнє. Тяжко і болісно сприймалися слова „Скільки дітей ще забере вона, не твоя війна?”, підхоплені у залі учасниками бойових дій, – однак життєствердно звучала відповідь юного декламатора, яке майбутнє чекає Україну, де, перш за все, кожен цінує своє і чуже життя. 

А на завершення свята у залі ПАДІЮНу як напутні звучали слова: бережіть мир, пам’ятайте величну і славну історію України, яку не спотворити і не перекреслити, творіть історію сьогодення, робіть добро і не забувайте тих, хто мужньо відповідає на виклики нинішнього дня.

30-11-2019
Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої Ми пам’ятаємо, ми знаємо їхні імена, але і без імен вони для нас Герої