Освітня трансформація краю: курс на якість і майбутнє

В Ужгороді відбулася робоча нарада з питань трансформації мережі закладів загальної середньої освіти міста. Захід став фаховою платформою для обговорення реформування освітньої системи та створення академічних ліцеїв — закладів, що готуватимуть учнів до вступу до закладів вищої освіти.

Нарада пройшла на базі ПАДІЮНу та об’єднала керівників закладів освіти Ужгорода, представників міської та обласної влади.

Участь у зустрічі взяли перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета, депутатка обласної ради, заступник голови постійної  комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин Марія Сігетій, директорка профільного департаменту ОВА Мар’яна Марусинець та керівниця управління освіти міськради Наталія Баранюк.

Під час обговорення наголошувалося, що формування мережі академічних ліцеїв здійснюється з урахуванням стратегічних документів, зокрема рішення обласної ради «Про затвердження Плану формування мережі закладів освіти, що забезпечуватимуть здобуття повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2027 року на території Закарпатської області, та їх переліку».

Зазначалося, що ключових вимог академічних ліцеїв належать: наявність щонайменше двох класів на паралелі, не менше трьох освітніх профілів, належна матеріально-технічна база та високий рівень кадрового забезпечення.

Під час зустрічі було презентовано проєкт майбутньої освітньої мережі Ужгорода. Зокрема, вона передбачатиме:

9 початкових шкіл (із них 5 — із дошкільними підрозділами);

10 гімназій із початковою школою; 4 ліцеї зі структурними підрозділами «гімназія» та «початкова школа»; 6 ліцеїв зі структурним підрозділом «гімназія»; 1 мистецький ліцей.

Мар’яна Марусинець детально окреслила ключові аспекти трансформації освітньої системи. Вона зазначила, що реформування покликане створити сучасне та якісне освітнє середовище, яке відповідатиме викликам часу й забезпечить учням ґрунтовну підготовку до подальшого навчання.

Академічні ліцеї — це профільні заклади старшої школи (10–12 класи), які з 2027 року забезпечуватимуть поглиблене вивчення предметів і підготовку до вступу до університетів. Вони  дозволять учням обирати освітній профіль та формувати індивідуальну траєкторію навчання в межах реформи Нової української школи.

Андрій Шекета підкреслив, що процес трансформації є складним і багаторівневим, однак надзвичайно важливим. За його словами, Ужгород може стати прикладом для інших громад області, адже рішення про реформування було ухвалене ще кілька років тому, і сьогодні воно послідовно реалізується у співпраці з керівниками закладів освіти. Водночас він наголосив на необхідності зваженого підходу з урахуванням фінансових можливостей і демографічних викликів. Підсумовуючи, Андрій Андрійович  зазначив: «Освіта — це інвестиція, яка формує сильну громаду на перспективу.  Наше завдання — закласти фундамент, на якому молодь зможе впевнено будувати своє майбутнє».

За матеріалами Закарпатської обласної ради