Яких посібників, зошитів і методичної підтримки чекати вчителям і учням пілотних 4-х класів? Що змінилося у підходах до створення навчальних матеріалів?
Про це “Нова українська школа” дізналася в розробників матеріалів.
Розповідає Ірина Старагіна:
Традиційно робота з частинами мови починалася рано і вважалося, що знання про те, що є іменники, прикметники і дієслова – полегшують роботу. Але діти не розуміють, що за цим усім стоїть.
Суть нового підходу: показати дітям, за якими ознаками слова об’єднуються в частини мови. Тому спершу ми говоримо тільки про лексичні групи: слова-назви предметів, слова-назви дій, слова-назви ознак. У 4 класі, після того, як діти знають, що таке граматичне й лексичне значення – ми спробуємо провести спостереження за поведінкою слів у мовленні й відкрити для себе частини мови. Для цього потрібні інші завдання, які вимагають дослідження й уваги не лише до лексичного значення “предмет”, “дія”, “ознака”, а як слово взаємодіє з іншими.
Традиційна методика віддає таке дослідження на відкуп вченим, а дітям пропонує лише результати. Ми ж намагаємося дослідницьку лабораторію розгортати в класі. Коли діти роблять висновки на основі того, що самі дослідили – підвищується мотивація до навчання, розвивається наукове мислення, з’являється розуміння, що мова змінюється.
Залишається дилема з методичними порадами, які раніше були в модулях в онлайн-форматі. Будемо радитися з учителями, і якщо необхідний старий формат, то ми готові його надати – він розробляється.
1. Робота з різними джерелами інформації. Хоча в Стандарті заявлено, що дитина вміє опрацьовувати інформацію з різних джерел, але рідко були завдання, де дитина могла і прочитати, і прослухати відеофрагмент, і подивитися картину, і з різних джерел отримати інформацію для обговорення якогось питання. У вересні й на початку жовтня вже будуть тексти з різних джерел: і медіатексти, і художні, і науково-популярні. У межах однієї проблематики дитина має виокремити інформацію з різних текстів і висвітлити в невеличкому висловлюванні.
2. Робота з аргументами. Від дітей завжди вимагали аргументувати відповідь, але ніколи не наполягали, щоб аргументів було кілька. Тепер має бути пошук кількох аргументів, і потрібно розвивати вміння враховувати контраргументи. У завданнях це послідовно реалізується.
3. Творче опрацювання текстів. У Стандарті зазначено, що учень “творчо читає”. Ми хочемо більше на цьому акцентувати – щоби дитина ставала співавтором, робила інтерпретації тексту. Розповідь, про що текст, – це вже база, на якій треба будувати нові вміння.
4. Дослідження мовлення. У Стандарті зазначено, що дитина вирізняє ознаки власного мовлення. Це дуже важлива річ. Щоби бути вільним у мовленні, контролювати і збагачувати його, треба розуміти, яке воно, які твої улюблені слова й речення. А речень більше питальних чи окличних? Здається, дрібниця, але коли діти почнуть досліджувати такі речі, є шанси, що вони зацікавляться мовленням так само, як часто цікавляться власною фігурою. Щоправда, фігуру ти бачиш, а мовлення потрібно аналізувати.
Якщо подивитися на завдання попередніх років, то таких, щоб учні могли впізнати свій текст серед інших через кілька днів, – не було. Індивідуальний стиль мовлення стає важливим у 4 класі. Під час ознайомлення дітей із частинами мови, коли вони відкриватимуть, що є прикметники, іменники, ми хочемо дати їм аналізувати власні твори: “Перечитай своє письмове висловлювання й подивися, скільки там прикметників і дієслів”. Так будемо зацікавлювати дітей вивченням граматики, бо в традиційній методиці діти знають усе, але навіщо, як ці знання впливають на мовлення – не думалося.
А через дослідження власного мовленням можна досліджувати мову загалом.
Розповідає Галина Кізілова:
Сучасні діти не слабші, просто змінилися акценти: вони легше опановують цифрові технології і їх набагато більше за попередні покоління цікавить дизайн, бо він пов’язаний із соцмережами й підприємницькою діяльністю. Тому, крім основних академічних моментів, у нас акцент на хорошому дизайні.
Розповідає Олександра Козак:
Нашим завданням було передивитися ще раз і проаналізувати, яких очікуваних результатів ми досягли в 3 класі, щоби нічого не втратити й не загубити. Це було найважливішим кроком.
Розповідає Оксана Пасічник:
Пілотні матеріали ще в роботі. Точно буде електронний варіант, друкований ми не практикували й раніше.
Матеріали виходитимуть за місяцями, можливо, навіть більшими блоками.
Відомо, що розробляються тематичні роботи, спрямовані на формування й оцінювання математичної грамотності з урахуванням узгодженої загальної тематики.
Рекомендовані до роботи підручники O. Гісь, І. Філяк (видавництва “Ранок”, видана у 2018) або підручники інших авторів, які вчителі використовували в попередні роки.
За матеріалами сайту Нова українська школа